Чудеса Иисуса Христа – Исцеление слепорожденного

На первый взгляд может создаться впечатление жестокости замысла, что невинный человек, родители которого безгрешны, родился слепым лишь для того, чтобы странствующий учитель на примере этого слепорожденного проявил свою магическую силу.

С точки зрения материалистичного критицизма, то материалисты бы сказали, что на самом деле этот человек был зрячий – его глаза и зрительные нервы были готовы к функционированию, а вот веки в силу врожденного анатомического дефекта оказались слипшимися от рождения. Но Иисус приготовленной мазью из слюны и песка разлепил веки, что нету в этом чуда.

Священное Писание можно воспринимать буквально, – принимать написанное как описание реальных событий, но можно сюжет прозрения слепорожденного воспринимать как миф, в котором скрыт назидательный символизм. Продовжити читання “Чудеса Иисуса Христа – Исцеление слепорожденного”

Меч

І сім зір Він держав у правиці Своїй, а з уст Його меч обосічний виходив, а обличчя Його, немов сонце, що світить у силі своїй.
(Об’явлення 1:16)

Кожен символ має певний інформаційний код, який задає певний образ понять. Так у кожного соціального стану з давна існують професіональні атрибути, які мають ще символічний сенс. Як відомо, у багатьох народів давно виник генітальний культ, в якому в якості сакрального початку виступали чоловічі і жіночі геніталії, органи розмноження тварин і рослин (квіти), насіння рослин, – як символи життєвої енергії, родючості, захисту. Також, як символ певної домінації в своїй соціальній групі. Так, наприклад, вили – фалічний символ селянина. А вагінальний гаманець – символ купців. Хрест – священнослужителя. Фалічний меч – символ воїнського стану. Меч має багато різноманітних форм і представлений майже у всіх народів. Продовжити читання “Меч”

Комментарий к Псалму № 22

“Вера в Бога. Каждый приходит к ней по-разному. У каждого своя дорога к Богу. Кого-то к вере подталкивает горе, кого-то наоборот радость и человек чувствует благодарность. Но это скорее исключение, чем правило. Бог всегда говорит с нами. Говорит Словом и событиями нашей жизни. И каждый, кто прочтет эти строки Псалма 22 и сможет экстраполировать их на свою собственную жизнь, понять и прочувствовать их, определенно пережил славные мгновенья диалога с Богом. Слово и события подействовали благотворным образом и из монолога Бога родился диалог Бога и человека. На мой взгляд, это происходит, когда человек принимает в свою душу милосердие Бога, милосердие поистине безграничное и абсолютное. Когда человек понимает, что что бы с ним ни происходило в жизни, пусть даже порой это и кажется ужасным, направлено на его духовный рост и в конечном итоге во благо человека. Единственной преградой, зачастую кажущейся непреодолимой, является ограниченность интеллектуальных способностей человека и отсутствие у него возможности понять до конца Великий Замысел Божий.” Продовжити читання “Комментарий к Псалму № 22”

Коментар до Псалму № 22

“Для тих, хто вперше почав досліджувати Біблію, буде цікавим дізнатися, що Біблія почала писатися за 1600 років до Різдва Христа. Остання книга була написана Іоанном Богословом в кінці першого сторіччя нашої ери. Спочатку, кожна книга – це був окремий свиток. Після, усі книги зібрали в єдину.” Продовжити читання “Коментар до Псалму № 22”

Генезис и развитие мессианских идей в Библии

Прежде чем приступить к исследованию мессианских идей в Новом Завете, давайте для начала постараемся отыскать их корни в Завете Ветхом. Слово мессия (иуд. Машиах, др.греч. Христос) буквально означает «помазанник». Помазание елеем (оливковым маслом самой лучшей переработки) было частью церемонии, проводившейся в древности иудеями при возведении монархов на престол и посвящении священников в сан. Мессия в широком смысле означает «помазанник божий», а для иудеев – «духовный лидер» или «царь». Когда же появилось широкое понимание мессии, не как конкретного царя или пророка еврейского народа, а в понимании христианском, как «спасителя человечества» и откуда оно взялось? Продовжити читання “Генезис и развитие мессианских идей в Библии”

Смерть, что мы о ней знаем?

Большинство людей о ней не думают, тешат себя иллюзией, что она настанет не скоро. Факт в том, что Явь и Навь идут рука об руку и в любой момент могут поменяться местами и тут два варианта: либо мы становимся свидетелями этого процесса/события, либо «виновниками торжества».
В своей работе я упомянул категорию «эгрегор». Предлагаю немного разобраться в том, что же это такое. Определенно, понятие «эгрегор» касается оккультизма, это «ментальный конденсат», душа вещи (я бы сказал, что у древних греков это назвалось «идея» – безупречная вечная сущность вещей).
Элифас Леви в своих работах утверждал следующее: эгрегоры – это боги. Эгрегоры – это духи, движущие и творящие формы. Они порождаются дыханием Бога. Продовжити читання “Смерть, что мы о ней знаем?”

Чому змій мідний?

1. Був один чоловік із фарисеїв Никодим на ім’я, начальник юдейський.
2. Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде.
3. Ісус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
4. Никодим Йому каже: Як може людина родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утроби своїй матері знову й родитись?
5. Ісус відповів: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не родиться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.
6. Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух.
7. Не дивуйся тому, що сказав Я тобі: Вам необхідно родитись згори.
8. Дух дихає, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа народжений.
9. Відповів Никодим і до Нього сказав: Як це статися може?
10. Ісус відповів і до нього сказав: Ти учитель ізраїльський, то чи ж цього не знаєш?
11. Поправді, поправді кажу Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а свідчимо про те, що ми бачили, але свідчення нашого ви не приймаєте.
12. Коли Я говорив вам про земне, та не вірите ви, то як же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?
13. І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.
14. І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,
15. щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.
16. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
(Від Івана 3:1-16)

 

Продовжити читання “Чому змій мідний?”

Комментарий к псалму №5

У нас всегда, Слава Богу, есть возможность выбора: в мыслях, в действиях, что и является определением пути. Путь, как урок жизни, пропитан разными ситуациями, которые дают нам опыт. Продовжити читання “Комментарий к псалму №5”

Гол, як сокол…

Пропоную до уваги Спільноти невеличке лінгвістичне дослідження. Прошу зауважити, що я не наполягаю, що викладена мною думка є істиною в останній інстанції і я поважаю кожну іншу думку. Це дослідження не має на меті піддати сумніву існуючі світоглядні системи. Це лише спроба подивитись на відоме явище з нового ракурсу. Це лише припущення на основі дослідження існуючих фактів.

Суть дослідження полягає в тому, що Мова – є звуковою вербалізацією енергії, з якої складається Всесвіт. Знаємо, що Всесвіт – це Світло, що має хвильову природу. Аналогічно – Звук теж має хвильову природу. Отже, пращури колись вербалізували Світло Звуком. Так з’явилась Мова. Як саме це відбулось, ми не будемо з’ясовувати, а перейдемо до самого дослідження. Продовжити читання “Гол, як сокол…”